ARL 520 - Робоча інструкція з нанесення покриттів на конструктивні елементи, що не зберігають або обмежено зберігають геометричні розміри: Балкони - навіси - дерев’яне облицювання - дерев’яні будинки

Загальна частина

Ця робоча інструкція містить інформацію про застосування лаків і лазурей для нанесення покриттів на конструктивні елементи, що не зберігають або обмежено зберігають геометричні розміри.

Інформацію про догляд і оновлення наведено в частині «Технічне обслуговування та оновлення» «Робочих інструкцій з нанесення покриттів на конструктивні елементи, що не зберігають або обмежено зберігають геометричні розміри».

Наведені в технічних описах системи покриттів і основи слід розглядати як можливі приклади. Через різноманіття основ та умов придатність необхідно щоразу перевіряти професійно. Додаткову інформацію охоче надамо на запит.

Також дотримуйтеся нашої «Робочої інструкції зі шліфування деревини».

1. Рекомендації щодо застосування лаків для деревини на водній основі

1.1. Міжшарове шліфування

Для захисту від шліфувального та деревного пилу під час шліфування загалом рекомендуємо використовувати як засіб індивідуального захисту протипиловий фільтр щонайменше класу P2. Для деревини листяних порід (насамперед бука й дуба) рекомендується протипиловий фільтр P3. Пріоритет має впровадження технічних засобів відсмоктування пилу.

Лаки для деревини на водній основі загалом дуже добре шліфуються. Зазвичай міжшарове шліфування виконують абразивом із зернистістю 220-260.

Через термопластичність лаків для деревини на водній основі слід уникати надмірного тиску під час шліфування (і зазвичай пов’язаного з ним помітного підвищення температури).

Якість шліфування деревини має вирішальний вплив на кінцевий колір. Після шліфування ретельно видаліть пил.

1.2. Точність відтінку

Відхилення відтінку від оригінального зразка можуть бути спричинені різними партіями матеріалу, структурою поверхні, ступенем блиску, способом нанесення та освітленням. Поглинальна здатність основи, характер висихання й погодні умови під час нанесення також можуть призводити до незначних відхилень відтінку. Для оцінювання кінцевого кольору рекомендується виготовити зразок на оригінальній основі із застосуванням обраної системи покриття. Щоб забезпечити однорідність відтінку, на одній поверхні використовуйте матеріал лише з однаковим номером партії.

1.3. Усунення дефектів під час нанесення покриттів

Необроблена деревина

Для невеликих дефектів (завглибшки менш ніж 1 мм) можна використовувати однокомпонентні ремонтні маси для деревини, наприклад Grilith Holzkitt 50970 та наступні артикули або ADLER Feinspachtel 41099. Для дефектів розміром або глибиною понад 1 мм необхідно застосовувати відповідні двокомпонентні поліефірні шпаклівки (ADLER Woodfill-Reparaturspachtel 96856).

Однак зашпакльовані ділянки зовні загалом є слабким місцем і після тривалого атмосферного впливу чітко проступають під лакофарбовим покриттям. Технічно кращою альтернативою шпаклівкам для деревини зовні є встановлення так званих дерев’яних вставок-човників. Щодо ремонту місць із сучками див. також DIN 68360-1.

Сучки діаметром не більш ніж 10 мм не можуть бути підставою для рекламації кінцевого споживача, якщо вони міцно зрослися з навколишньою деревиною. Нещільно закріплені сучки необхідно висвердлити та замінити вклеєними дерев’яними шкантами.

Готове покриття:

Для усунення невеликих дефектів підходять воскові палички ADLER Holzwachsstangen у відтінку кінцевого покриття. Проте їх можна використовувати лише після завершення нанесення покриття, а не між просоченням або проміжним шаром і фінішним покриттям, оскільки інакше виникають пухирі та пошкодження покриття.

1.4. Попередня обробка деревини - шліфування, чистове стругання

Водорозріджувані просочення сильніше піднімають ворс деревини, ніж просочення на основі розчинника. Тому особливо важливе якісне шліфування деревини. Водночас загальні рекомендації придатні й для продуктів на основі розчинника.

Для м’якої деревини найчастіше застосовують зернистість 120 або 150, а для твердої деревини (наприклад, меранті) - зернистість 150-180. Тонке шліфування впоперек волокон абразивом із зернистістю 240 істотно зменшує підняття ворсу після просочення. Особливо важливо використовувати гострий шліфувальний папір, оскільки затуплений папір не зрізає волокна деревини, а лише притискає їх, після чого водорозріджуване просочення знову їх піднімає. У найгіршому разі поверхня деревини полірується, що призводить до порушення адгезії покриття під дією атмосферних чинників.

Чистове стругання (гідростругання або стругання з фугуванням різальних крайок - Jointen) дає змогу отримати дуже гладкі та рівномірні поверхні. Під час фугування різальних крайок максимальна ширина фаски зазвичай становить 0,5 мм для м’якої деревини та 0,7 мм для твердої. Якщо різальні крайки надто затуплені, поверхня також виходить дуже гладкою, проте клітини верхнього шару деревини руйнуються.

Поглинання просочення зменшується, а через погіршення адгезії лаку чи лазурі під дією атмосферних чинників можливе відшаровування покриття.

За належного виконання шліфування та гідростругання забезпечують однаково добрі результати. Для твердої деревини, наприклад меранті, гідростругання дає дещо кращі результати з меншим підняттям волокон.

1.5. Стійкість до злипання

Оскільки всі термопластичні системи покриттів для зовнішнього застосування за певних умов схильні до злипання, усі матеріали ADLER для покриттів спеціально розроблені з дуже високою стійкістю до злипання. Цю властивість регулярно перевіряють і підтверджують незалежні інститути.

Злипання під час виробництва

Таке трапляється, коли пофарбовані деталі під час виробництва або монтажу тимчасово складають у штабелі без запобіжних заходів. Проблему легко усунути за допомогою відповідних прокладок (дистанційних елементів) із дрібнопористого спіненого поліетилену. У сумнівних випадках відділ прикладних технологій ADLER може провести випробування на сумісність. Не можна використовувати дистанційні елементи, що містять пластифікатори, через небезпеку утворення відбитків і відривання покриття.

1.6. Плівкоутворення / мінімальна робоча температура

У лаках ADLER на водній основі як зв’язувальні речовини застосовують тонкодисперсні у воді синтетичні смоли на основі поліакрилатів і поліуретанів. У таких дисперсійних лаках плівкоутворення відбувається без порушень лише за дотримання певної мінімальної температури нанесення. Вона обов’язково має бути вищою за мінімальну температуру плівкоутворення (MFT) відповідного дисперсійного лаку.

Для цього температура продукту, об’єкта та приміщення має становити щонайменше +15 °C! Лакові плівки, сформовані за нижчих температур, мають гіршу механічну й хімічну стійкість; за певних обставин можливе навіть утворення тріщин.

Для успішного застосування покриттів на водній основі в холодну пору року необхідно підтримувати належну температуру в робочих приміщеннях.

Температура не повинна опускатися нижче точки роси.

1.7. Захист плівки / захист деревини

Відповідно до сфер застосування засоби захисту деревини реєструють, випробовують і допускають до використання за Директивою про біоцидні продукти як продукцію типу «PT8». Засіб захисту деревини, випробуваний за зазначеними стандартами та визнаний ефективним, має, наприклад, коротке позначення B, P, lv і, за потреби, T. Дотримуйтеся нашої робочої інструкції «Захист деревини конструктивних елементів, що зберігають або обмежено зберігають геометричні розміри, відповідно до DIN 68800 1-3».

У продуктах із захистом плівки також використовуються біоциди, випробувані та допущені за Директивою про біоцидні продукти (тип продукції «PT 7» - засоби для покриттів). Проте вони захищають від синяви та пліснявих грибів лише покриття й не забезпечують активного захисту покритої деревини від грибів синяви тощо.

1.8. Сумісність

Лаки на водній основі не можна змішувати зі звичайними лаками, що містять розчинники, або з розріджувачами, оскільки в рідкому стані вони несумісні й одразу утворюються згустки. Це стосується і зворотного змішування!

1.9. Обладнання для нанесення

Для роботи з лаками на водній основі принципово слід застосовувати лише обладнання, стійке до корозії. Якщо раніше в розпилювальному обладнанні використовували лаки, що містять розчинники, перед переходом на лак для деревини на водній основі необхідне ретельне очищення. Рекомендується спочатку промити обладнання нітророзріджувачем або PUR-розріджувачем, а потім ацетоном. Після цього промивайте водопровідною водою до повного видалення залишків розчинників.

Якщо після лаків на водній основі знову застосовуватимуть продукти, що містять розчинники, очищення слід виконувати у зворотній послідовності (1. Вода, 2. Ацетон, 3. Нітророзріджувач або PUR-розріджувач).

Під час роботи з лаками на основі розчинника все обладнання - пензлі, фарборозпилювачі, шланги тощо - також необхідно ретельно очищати відразу після використання. Просто занурити його в розріджувач недостатньо.

1.10. Висихання

Висока вологість повітря (понад 60 % відносної вологості) та низькі температури (нижче 20 °C) помітно подовжують час висихання!

Для належного наскрізного висихання пофарбованих поверхонь необхідно достатньо відводити водяну пару або пари розчинників, що утворюються під час сушіння; для цього потрібні сушильні тунелі або сушильні приміщення з ефективною вентиляцією.

Для складання пофарбованих виробів у штабелі після висихання дуже добре підходять вирізані за розміром прокладки зі спіненої поліетиленової пакувальної плівки. Див. також 4.3.

Як чохли на опорні стрижні стелажних візків рекомендуємо поліетиленові трубки; трубки з ПВХ через вміст пластифікаторів непридатні для свіжопофарбованих поверхонь.

1.11. Очищення

Після завершення роботи обладнання для нанесення слід негайно ретельно промити водопровідною водою. Для видалення підсохлих залишків лаку на водній основі рекомендуємо ADLER Aqua-Cleaner 80080 (розведений водою 1:1).

За сильного забруднення рекомендується залишити засіб діяти на ніч; після набухання залишки лаку на водній основі легко видаляються абразивним нетканим матеріалом (наприклад, Scotch-Brite від 3M).

Додаткове очищення робочого обладнання ацетоном є доцільним, оскільки після цього воно швидко висихає та стає готовим до подальшого використання.

1.12. Фарбувальні пости

Для нанесення лаків для деревини на водній основі підходять як фарбувальні пости із сухою фільтрацією, так і пости з водяною завісою.

За мокрого уловлювання необхідне належне очищення циркуляційної води (правильне усунення липкості та флокуляція матеріалу, що потрапляє у воду). Це неможливо здійснити без відповідного обладнання.

Необхідно використовувати коагулянти, адаптовані до роботи з лаками на водній основі.

За обсягу розпилення менш ніж 100 кг лаку на добу з міркувань економічності доцільно віддавати перевагу сухому уловлюванню.

1.13. Вибухозахист

Температура спалаху більшості лаків на водній основі перевищує 55 °C; відповідно, дотримання вимог вибухозахисту у відповідних фарбувальних приміщеннях могло б бути непотрібним. Однак, оскільки для очищення й надалі можуть використовуватися розріджувачі на основі розчинників або можуть застосовуватися продукти на спиртовій основі (температура спалаху нижче 21 °C), ми принципово рекомендуємо виконувати електрообладнання та освітлення фарбувальних приміщень у вибухозахищеному виконанні. Під час розпилення лаків на основі розчинника можуть утворюватися вибухонебезпечні суміші парів розчинників із повітрям. Тому електрообладнання та освітлення фарбувальних приміщень обов’язково мають бути у вибухозахищеному виконанні.

1.14. Видалення відходів

Залишки лаків на водній основі та утворені промивні води в жодному разі не можна зливати безпосередньо в каналізацію. Їх, як і лакофарбовий шлам з установок очищення стічних вод, необхідно передавати спеціалізованому збирачу небезпечних відходів для належного видалення.

Залишки лаків на водній основі та лакофарбовий шлам з установок очищення стічних вод необхідно збирати окремо від інших відходів і відповідно до Постанови про перелік відходів, BGBl. 570/2003, маркувати або видаляти за такими кодами (A = Австрія, EAK = Європейський каталог відходів):

Залишки лаків на водній основі та подібні відходи A: 55503 EAK: 080115

Промивна вода, забруднена лаком на водній основі A: 55374 EAK: 140603

Фільтраційний осад або шлам від оброблення лаків на водній основі чи промивних вод (установка очищення стічних вод, флокуляція) A: 94801 EAK: 060502

Пил від лаків на водній основі та лаків на основі розчинника із сухої фарбувальної камери після узгодження з відповідним підприємством з видалення відходів можна видаляти як відходи комерційної діяльності.

1.15. Зберігання

Через хімічний склад і високу температуру спалаху лаки на водній основі не підпадають під дію «Постанови про легкозаймисті рідини - VbF», BGBl. № 240/1991. Проте електроустановки в складських приміщеннях слід виконувати зі ступенем захисту IP 54.

Підлога складських приміщень має бути непроникною для рідин, оскільки лаки на водній основі здебільшого належать до класу небезпеки для води 1 (WGK 1); необхідний дозвіл районного адміністративного органу на складське приміщення.

Під час зберігання продукти на водній основі необхідно захищати від морозу. Середній строк зберігання за звичайних умов становить 12 місяців. Відкриту тару завжди щільно закривайте.

Під час зберігання та транспортування лаків на водній основі температура не повинна опускатися нижче 5 °C.

1.16. Охорона здоров’я

Під час роботи з лаками необхідно дотримуватися виробничо-гігієнічних заходів. Загалом слід уникати вдихання лакофарбових аерозолів незалежно від того, утворені вони лаками на основі розчинника чи на водній основі. Це забезпечується правильним використанням захисної маски для органів дихання (комбінований фільтр A2/P2 - EN 141 / EN 143).

Залишкові розчинники, що використовуються в лаках для деревини на водній основі (переважно менш ніж 10 % за масою), зазвичай мають дуже низьке значення MAK - гранично допустимої концентрації на робочому місці. Проте через низький тиск їхньої пари за належного застосування цих лаків у повітрі не можуть утворитися токсикологічно небезпечні концентрації розчинників.

Це, безумовно, важлива перевага порівняно з лакофарбовими системами, що містять розчинники, під час роботи з якими дотримання значення MAK часто становить значну проблему.

Для захисту від шліфувального та деревного пилу під час шліфування рекомендуємо використовувати як засіб індивідуального захисту протипиловий фільтр щонайменше класу P2. Для деревини листяних порід (насамперед бука й дуба) рекомендується протипиловий фільтр P3. Пріоритет має впровадження технічних засобів відсмоктування пилу.

Подальше оброблення або видалення лакофарбових шарів, наприклад шліфування, зварювання, випалювання тощо, може спричиняти утворення небезпечного пилу та парів. Такі роботи завжди слід виконувати за належної вентиляції та, за потреби, з відповідними засобами індивідуального захисту.

1.17. Залишкові емісії з лакових плівок

Лакові плівки свіжопофарбованих деталей завжди містять невелику частку залишкових розчинників. Зазвичай вони виділяються в повітря приміщення протягом перших місяців експлуатації.

Час, необхідний для зникнення невеликих концентрацій залишкових розчинників, залежить від місцевих умов і насамперед від звичок користувачів щодо провітрювання. Через низький рівень концентрації розчинників, що виникають у повітрі приміщень, вони не становлять небезпеки для здоров’я мешканців.

В окремих особливих випадках рекомендуються комбіновані системи з ґрунтовок на основі розчинника та водорозріджуваних фінішних лаків. У цих випадках необхідно враховувати таке:

Технологія нанесення має вирішальний вплив на початкову кількість залишкових розчинників, утримуваних у лаковій плівці. Їхній вміст є низьким, якщо дотримуватися кількості нанесення, зазначеної в технічних описах, і сушити пофарбовані поверхні з міжшаровим висиханням протягом ночі за достатньої вентиляції (температура приміщення 20 °C).

Виділення розчинників сповільнюють такі чинники:

• Велика товщина окремих шарів лаку
• Короткий час міжшарового висихання
• Низька температура приміщення під час нанесення та сушіння
• Низька кратність повітрообміну з малою часткою свіжого повітря під час сушіння
• Швидке складання після нанесення покриття

1.18. Рекомендації та поради

Видалення смоли

Смола як природний компонент деревини міститься в значній кількості в деяких хвойних породах, зокрема сосні, модрині та дугласії. Під дією атмосферних чинників смола може проникати крізь лакову плівку та накопичуватися на поверхні.

Для видалення в жодному разі не можна використовувати засоби для чищення, що містять спирт, інші розчинники або абразивні наповнювачі. Існують два способи видалення рідкої або вже затверділої смоли з поверхонь без їх пошкодження:

• Рідкий віск видаліть механічно, наприклад маленькою ложкою. Після цього очистьте ділянку засобом ADLER Entharzer Verdünnung і нанесіть ADLER Top-Finish.
• Твердий віск найкраще видаляти взимку. За температури близько 0 °C природна смола стає дуже крихкою, і її можна легко та без залишків видалити, наприклад пластиковим шпателем.

1.19. Догляд і технічне обслуговування дозувальних машин Color4You

Щодо тонування відтінків у системі Color4You дотримуйтеся робочої інструкції з експлуатації дозувальних машин Color4You (включно з доглядом і технічним обслуговуванням).

1.20. Розведення

Дотримуйтеся вказівок у відповідних технічних описах. Якщо це прямо не зазначено, не змішуйте продукти з іншими продуктами.

2. Рекомендації щодо подовження строку служби конструктивних елементів із покриттям

• Якщо потрібен захист від синяви, дереворуйнівних грибів і комах відповідно до ÖNORM B 3802-3, можна виконати попередню обробку засобами Pullex Aqua-Imprägnierung або Pullex Imprägnier-Grund (на основі розчинника).
• Основа має бути сухою, чистою, міцною, без речовин, що перешкоджають адгезії, як-от жир, віск, силікон, смола тощо, та без деревного пилу; також необхідно перевірити її придатність до нанесення покриття.
• Передумовою тривалого строку служби покриття є дотримання принципів конструктивного захисту деревини.
• На шорстких після пиляння основах досягається найкраща довговічність!
• Необроблену деревину зовні необхідно покривати відразу після того, як вона починає зазнавати атмосферного впливу (УФ-випромінювання, опадів, вітру). Інакше слід очікувати зниження адгезії покриття через утворення розділювального шару. Ступінь негативного впливу цього шару неможливо визначити звичайними перевірками на будівельному майданчику.
• На поверхнях із сильним атмосферним навантаженням рекомендується використовувати дошки радіального та напіврадіального розпилювання. Дошки тангенціального розпилювання під дією атмосферних чинників схильні до відшарування верхніх шарів деревини, що може призвести до пошкодження покриття на великих площах.
• Вертикально змонтованому фасадному облицюванню слід віддавати перевагу перед горизонтальним.
• Дотримуйтеся обов’язку перевірки та попередження відповідно до ÖNORM B 2230-1.

Додаткову інформацію про захист деревини наведено в посібнику ADLER Holzschutzfibel.

Дотримуйтеся наших вказівок у технічних описах і паспортах безпечності.