ARL 053 - Вимоги законодавства про хімічні речовини до лакофарбових матеріалів
Зміст
Лакофарбові матеріали здебільшого є сумішами різних хімічних речовин (препаратами); в окремих випадках вони можуть бути чистими речовинами. В обох випадках це, як правило, хімічна продукція, на яку поширюється законодавство про хімічні речовини.
1 Основи законодавства Європейського Союзу про хімічні речовини
Сучасне європейське законодавство про хімічні речовини визначається низкою регламентів ЄС, які після набрання чинності безпосередньо діють у всіх державах - членах ЄС. Два з цих регламентів, безсумнівно, є основними опорами чинного законодавства ЄС про хімічні речовини:
- Регламент REACH [Регламент (ЄС) № 1907/2006] регулює реєстрацію (registration), оцінювання (evaluation), авторизацію (authorisation) та обмеження (restriction) хімічних речовин; він набув чинності 1.6.2007. Згодом Регламентом (ЄС) № 453/2010 було оновлено додаток II до REACH щодо форми та змісту паспортів безпечності небезпечних речовин і сумішей; при цьому враховано специфічні вимоги CLP та встановлено перехідні положення до 1.6.2015.
- Регламент CLP [Регламент (ЄС) № 1272/2008] регулює класифікацію (classification), маркування (labelling) та пакування (packaging) речовин (substances) і сумішей (mixtures). Він набув чинності 20.1.2009 і є
впровадженням у європейське законодавство єдиного світового стандарту Організації Об’єднаних Націй із класифікації та маркування хімічних речовин - GHS (Globally Harmonized System of Classification and Labelling of Chemicals - Глобально гармонізована система класифікації та маркування хімічних речовин).
Цими двома регламентами було замінено й скасовано наведені нижче нормативні акти попереднього законодавства ЄС про хімічні речовини; для частини з них до 1.6.2015 діють перехідні положення:
- Директива про речовини 67/548/ЄЕС: замінена та скасована регламентами REACH (повідомлення про нові речовини) і CLP; перехідні положення діють до 2015 року.
- Директива про препарати 1999/45/ЄС: замінена та скасована Регламентом CLP; перехідні положення діють до 2015 року.
- Директива про паспорти безпечності 91/155/ЄЕС та директиви про внесення змін до неї 93/112/ЄС і 2001/58/ЄЕС: положення включено до REACH як додаток II, а директиви скасовано.
- Директива про заборони 76/769/ЄЕС: положення включено до REACH як додаток XVII, а директиву скасовано.
- Регламент про існуючі речовини [Регламент (ЄЕС) № 793/93]: замінений та скасований Регламентом REACH.
Крім REACH і CLP, у сфері законодавства ЄС про хімічні речовини діє низка інших нормативних актів; деякі з них впроваджують міжнародні природоохоронні конвенції в європейське законодавство (див. розділ 5).
2 Регламент REACH
Цей регламент ухвалено для поліпшення захисту здоров’я людей і довкілля від ризиків, які можуть виникати внаслідок використання хімічних речовин. Водночас передбачалося підвищити конкурентоспроможність хімічної промисловості ЄС; однак на практиці його впровадження досі виявлялося для підприємств надзвичайно складним і ресурсомістким. Крім того, REACH сприяє застосуванню альтернативних методів визначення шкідливого впливу речовин, щоб зменшити кількість випробувань на тваринах.
2.1 Реєстрація (registration)
Центральним елементом Регламенту REACH є обов’язок реєстрації для підприємств, які виробляють хімічні речовини або імпортують їх до ЄС. Діє принцип «no data, no market» - «немає даних - немає ринку»: речовини без достатніх даних щодо безпеки не допускаються на ринок.
Усі речовини, які виробляють або імпортують у кількості від 1 т/рік, незалежно від того, небезпечні вони чи ні, необхідно зареєструвати в Європейському агентстві з хімічних речовин ECHA, подавши встановлений набір даних (реєстраційне досьє).
Обов’язок реєстрації загалом діє з 1.6.2008. Для так званих речовин перехідного періоду (Phase-In) - переважно речовин, які вже перебували на ринку до 1980 року, - передбачено перехідні правила з поетапними строками до 1.6.2018 (залежно від обсягів виробництва та небезпечності). Скористатися цими строками можна за умови, що речовини пройшли попередню реєстрацію в ECHA в період із 1.6.2008 до 31.10.2008.
Як виробник морилок для деревини, меблевих і паркетних лаків, матеріалів для покриття вікон, захисних лазурей для деревини, будівельних лакофарбових матеріалів тощо, тобто як виробник препаратів або сумішей, компанія ADLER-Werk відповідно до REACH виконує роль «подальшого користувача»
(Downstream User). Компанія ADLER-Werk сама не виробляє базових хімічних речовин, а закуповує їх у різних постачальників для виготовлення своєї продукції.
Компанія ADLER-Werk сама не здійснює реєстрацій, але використовує лише сировину, постачальник якої може підтвердити, що всі компоненти, які підлягають реєстрації, попередньо зареєстровані або зареєстровані відповідно до REACH. Таким чином забезпечується відповідність усієї продукції ADLER вимогам REACH.
2.2 Обмін інформацією в ланцюгу постачання
REACH визначає обов’язки й права всіх учасників (виробника/імпортера, подальшого користувача, дистриб’ютора) щодо обміну інформацією про безпечне поводження з речовинами та препаратами в ланцюгу постачання.
Найважливішим засобом передавання інформації щодо безпеки в ланцюгу постачання є паспорт безпечності (SDB). Паспорти безпечності ADLER укладено відповідно до вимог додатка II до REACH - настанов щодо складання паспортів безпечності.
Реєстраційні досьє речовин, які вводять в обіг у кількості понад 10 т/рік, містять не лише технічне досьє , а й звіт про безпеку хімічної речовини, у якому мають бути враховані всі ідентифіковані види використання . Тому компанія ADLER-Werk свого часу повідомила постачальників сировини (реєстрантів) про всі ідентифіковані види використання цієї сировини як на власному підприємстві, так і в наших клієнтів. Це дає реєстранту змогу врахувати всі відповідні види використання клієнтами у звіті про безпеку хімічної речовини та додати до розширеного паспорта безпечності (eSDB) сценарії впливу (ES) для цих видів використання. Із цього моменту речовини не можна застосовувати для неохоплених видів використання.
Сценарій впливу (ES) описує, як безпечно використовувати речовину з погляду здоров’я людей і довкілля. Він охоплює умови застосування та заходи управління ризиками (RMM) для відповідного виду використання. Цю важливу інформацію про речовини включають до паспортів безпечності ADLER на лакофарбові матеріали (суміші речовин).
2.3 Оцінювання (evaluation)
Існують дві процедури оцінювання. Під час оцінювання досьє ECHA перевіряє окремі реєстраційні досьє речовин передусім на повноту. Під час оцінювання речовин компетентні органи держав-членів можуть проводити змістовну перевірку реєстрацій окремих речовин, якщо є підстави припускати ризик для здоров’я та/або довкілля. ECHA спільно з державами-членами відбирає такі речовини за критеріями ризику та публікує їх у переліку поточного плану дій Співтовариства (CoRAP - Community Rolling Action Plan).
2.4 Авторизація (authorisation)
Мета процедури авторизації - забезпечити належне управління ризиками, пов’язаними з речовинами, що викликають особливе занепокоєння (SVHC - substances of very high concern), та замінити їх відповідними альтернативними речовинами або технологіями.
До речовин SVHC належать:
- Речовини CMR: канцерогенні, мутагенні та токсичні для репродуктивної системи речовини категорій 1 і 2
- Речовини PBT: стійкі, біоакумулятивні й токсичні речовини (речовини, які не розкладаються в довкіллі, значною мірою накопичуються в організмах людей і тварин та водночас є токсичними)
- Речовини vPvB: дуже стійкі та дуже біоакумулятивні речовини (речовини, які не розкладаються в довкіллі й дуже сильно накопичуються в тканинах)
- Інші речовини, що викликають подібне занепокоєння, наприклад речовини з гормоноподібною (ендокринною) дією
Такі речовини, запропоновані державами-членами, після перевірки ECHA включають до списку речовин-кандидатів для додатка XIV до REACH. Із цього моменту виникає обов’язок повідомляти або надавати інформацію про наявність цих речовин (від 0,1 % за масою) у виробах, що продаються (лаки не є виробами, а меблі, паркет, вікна тощо - є). На другому етапі після нової процедури ці речовини можуть бути включені до додатка XIV до REACH (тоді для їх використання потрібна авторизація Європейської комісії).
Компанія ADLER-Werk прагне взагалі не використовувати такі речовини. Потенційних нових кандидатів замінюють якомога швидше.
2.5 Обмеження (restriction)
Ця процедура дає змогу обмежувати виробництво, введення в обіг і використання речовин незалежно від обсягу їх виробництва або імпорту. Обмеження включають до додатка XVII до REACH. Пропозиції щодо обмежень можуть розробляти як держави-члени, так і ECHA за дорученням Європейської комісії. Після розгляду експертними комітетами Європейська комісія готує проєкт обмеження, який узгоджують із державами-членами за комітетською процедурою. Він набуває юридичної сили після закінчення строку для заперечень Ради міністрів ЄС та Європейського парламенту.
3 Регламент CLP
На Конференції ООН із довкілля та розвитку в Ріо-де-Жанейро 1992 року було започатковано заміну різних правових систем класифікації та маркування хімічних речовин єдиною світовою системою: GHS - Globally Harmonized System of Classification and Labelling of Chemicals (Глобально гармонізована система класифікації та маркування хімічних речовин). Низка держав - членів ООН уже включила GHS до національного законодавства, подекуди з додатковими вимогами, специфічними для країни.
У ЄС систему GHS впроваджено Регламентом (ЄС) № 1272/2008 про класифікацію, маркування та пакування речовин і сумішей: Регламент CLP - Classification, Labelling and Packaging of Substances and Mixtures.
GHS має поліпшити захист людей і довкілля завдяки єдиній у всьому світі інформації про безпечне використання, поводження та зберігання хімічних речовин. Передбачається узгодження критеріїв класифікації небезпечних речовин і критеріїв, застосовуваних під час перевезення небезпечних вантажів, що має сприяти спрощенню світової торгівлі.
Із набранням чинності Регламентом CLP у Європейському Союзі класифікація та маркування небезпечних речовин і сумішей (препаратів) істотно змінюються.
Для речовин нові класифікація та маркування вже є обов’язковими з 1.12.2010. Для сумішей нові класифікація та маркування стають обов’язковими з 1.6.2015 (залишки продукції, введеної в обіг до 1.6.2015, можна реалізовувати до 1.6.2017).
Найпомітніша зміна - заміна добре відомих помаранчевих квадратних символів небезпеки за Директивою про речовини на білі ромби з червоною рамкою. Багато нових піктограм подібні до старих і мають те саме значення. Однак запроваджуються також нові піктограми для окремих видів небезпеки.
У наведених вище таблицях схематично зіставлено старі символи небезпеки за Директивою про речовини та нові піктограми небезпеки за Регламентом CLP (GHS) (джерело: BMASK, Центральна інспекція праці, AUVA, настанова «Небезпечні речовини на робочому місці», 2012).
Регламент CLP розрізняє 28 класів небезпеки: 16 класів фізичної небезпеки, 10 класів небезпеки для здоров’я та 2 класи небезпеки для довкілля. Для порівняння: попередня Директива про речовини передбачала лише 15 ознак небезпечності.
Кожен клас небезпеки додатково поділяється на категорії небезпеки (від однієї до щонайбільше семи в одному класі). Кожній категорії небезпеки можуть відповідати одне або кілька характерних формулювань небезпеки (H-фраз).
Сигнальні слова вказують на ступінь потенційної небезпеки:
- Небезпека: вказує на серйозну небезпеку.
- Увага: вказує на менш серйозну небезпеку.
H-фраза означає формулювання небезпеки (Hazard Statement); H-фрази замінюють колишні R-фрази Директиви про речовини.
P-фраза означає формулювання запобіжних заходів (Precautionary Statement); P-фрази замінюють колишні S-фрази Директиви про речовини.
Нижче для порівняння наведено «попередню класифікацію за Директивою про речовини» та «нову класифікацію за CLP» на прикладі ацетону (джерело: BMASK, Центральна інспекція праці, AUVA, настанова «Небезпечні речовини на робочому місці», 2012):
| Попередня класифікація | Класифікація за CLP |
|---|---|
| F; R11 (Легкозаймистий) Xi; R 36 Подразнює очі R 66 Повторний контакт може спричинити сухість або розтріскування шкіри R 67 Пари можуть спричинити сонливість і запаморочення |
|
| |
Отже, маркування на тарі та в паспортах безпечності надалі матиме інший вигляд. Однак це не означає, що склад продукту змінився або що тепер продукти містять небезпечніші компоненти.
Водночас критерії класифікації у старій і новій системах відрізняються. Оскільки в багатьох випадках критерії стали суворішими, а граничні значення знижено, до «небезпечних» належатиме більше речовин і сумішей, ніж за попередньої системи. Це зумовлено виключно новим, зміненим методом опису небезпек, а не підвищенням небезпечності властивостей речовин.
4 Вплив на паспорт безпечності
Як REACH, так і Регламент CLP впливають на форму, зміст та обсяг паспортів безпечності. Додаток II до REACH докладно регулює ці питання й містить інформацію про вже згадані перехідні положення до 1.6.2015.
Компанія ADLER-Werk уже перевела більшість своєї продукції на маркування відповідно до Регламенту CLP.
У такому разі в розділі 2 паспортів безпечності наводиться класифікація суміші відповідно до Регламенту CLP та Директиви про препарати, а потім - маркування відповідно до Регламенту CLP.
У розділі 3 паспортів безпечності для небезпечних компонентів сумішей наведено як класифікацію за Директивою про речовини, так і класифікацію за Регламентом CLP. Паралельна класифікація зберігатиметься до 1.6.2017.
У розділі 8 паспортів безпечності, крім даних про національні граничні значення впливу на робочому місці, що підлягають контролю (значення MAK, AGW тощо), наведено також так звані значення DNEL і PNEC.
DNEL означає Derived No-Effect Level - похідний рівень впливу без шкідливих наслідків: це рівень впливу, нижче якого речовина не завдає шкоди здоров’ю людини. Для певної речовини існує низка значень DNEL, які враховують найімовірніший шлях надходження (пероральний, через шкіру, інгаляційний), тривалість і частоту впливу (гострий або хронічний) та характер дії (місцева або системна). Місцева дія означає вплив на окремий орган, наприклад шкіру; системна - можливий вплив на весь організм. Зазвичай необхідно також визначати різні DNEL для різних груп населення (наприклад, працівників, споживачів тощо). На практиці відповідний вплив не повинен перевищувати належне значення DNEL; тому DNEL є важливим параметром для вибору заходів управління ризиками.
PNEC означає Predicted No-Effect Concentration - прогнозована концентрація без шкідливих наслідків: ці значення описують розраховані на підставі екотоксикологічних випробувань концентрації речовини в певному компоненті довкілля (воді, ґрунті, повітрі тощо), нижче яких шкідливі наслідки не виникають. У разі перевищення цих концентрацій не можна виключати шкідливого впливу на організми. Вибрані заходи управління ризиками мають враховувати вплив на різні компоненти довкілля.
У розділах 11 і 12 наведено токсикологічні та екотоксикологічні показники окремих речовин у складі суміші, зазвичай отримані від постачальників сировини.
Через ці додаткові дані обсяг паспортів безпечності постійно зростає.
5 Інші нормативні акти законодавства ЄС про хімічні речовини
Крім REACH і Регламенту CLP, існує низка інших європейських нормативних актів щодо окремих речовин і видів продукції. Серед них:
- Регламент PIC / Регламент про експорт та імпорт [Регламент (ЄС) № 649/2012] визначає процедуру попередньої обґрунтованої згоди (Prior Informed Consent) та регулює експорт і імпорт небезпечних хімічних речовин (зокрема, впроваджує Роттердамську конвенцію); торгівля певними небезпечними хімічними речовинами й засобами захисту рослин дозволена лише за попередньої згоди країни-імпортера.
- Регламент POP [Регламент (ЄС) № 850/2004] про стійкі (довговічні) органічні забруднювачі (впровадження Стокгольмської угоди та Стокгольмської конвенції).
- Регламент про озоноруйнівні речовини [Регламент (ЄС) № 1005/2009] про заборони й обмеження щодо речовин, які можуть руйнувати озоновий шар (впровадження Монреальської угоди).
- Регламент про мийні засоби [Регламент (ЄС) № 648/2004] про біологічну розкладність поверхнево-активних речовин у мийних засобах (засобах для прання та очищення), а також про зазначення складу на маркуванні та інформаційний лист для мийних засобів.
- Регламент про біоцидні продукти [Регламент (ЄС) № 528/2012]: формування переліку діючих речовин, дозволених до використання в Європі, та надання дозволів на біоцидні продукти органами держав-членів.
6 Законодавство про хімічні речовини в Австрії
Закон про хімічні речовини 1996 року (ChemG 1996) є основою правового регулювання хімічних речовин в Австрії. За допомогою цього закону та низки виконавчих постанов вимоги законодавства ЄС впроваджуються в національне законодавство. Тому закон уже кілька разів змінювали, адаптуючи його до змін норм ЄС. Крім того, він регулює поводження з отрутами.
Постанова про хімічні речовини 1999 року (ChemV 1999) є найважливішою виконавчою постановою для впровадження відповідного законодавства ЄС в Австрії (у чинній редакції). Наявні в Австрії обмеження щодо отрут не суперечать законодавству ЄС. Оскільки REACH не містить спеціальних положень про отрути, а Регламент CLP не регулює придбання, відпуск і поводження з ними, австрійські норми щодо отрут поки що залишаються незмінними. Тому надалі діють такі специфічні для Австрії постанови: Постанова про отрути 2000 року, Постанова про перелік отрут 2002 року, Постанова про повідомлення щодо переліку отрут 1999 року, Постанова про інформацію щодо отрут 1999 року та Постанова про самообслуговування (усі зазначені постанови - у чинних редакціях).
Виконання законодавства про хімічні речовини в Австрії покладено на Федеральне міністерство сільського й лісового господарства, довкілля та водного господарства. Федеральне агентство з охорони довкілля як підпорядкована установа виконує функції органу приймання повідомлень. Компанія ADLER-Werk регулярно передає цьому агентству актуальний паспорт безпечності кожної речовини або суміші, яка містить щонайменше одну речовину, небезпечну для здоров’я або довкілля.
Інформацію у випадках отруєння в Австрії надає Інформаційний центр із питань отруєнь (VIZ) у Відні: телефон +43 (0)1 406 43 43. Цей номер екстреного зв’язку також зазначено в кожному паспорті безпечності ADLER для Австрії (у розділі 1).